Мабуть, немає у світі такого народу, в традиційній культурі якого не було б коротеньких пісень, які наспівують немовляті, щоб воно заснуло. Колискові – так в Україні називають ці мелодії – є найдавнішим жанром фольклору народів світу, адже існують «ізпрежди віка». Певно, вони існуватимуть доти, доки народжуватимуться діти…
Колискова – це пісня маминого серця, яке завше б’ється любов’ю до дитини, тривогою за її долю. В народі здавна помічено, що материнська пісня має велику магічну силу, вона є оберегом, заспокоює, дарує позитивні емоції. Через неї немовля вперше пізнає світ, знайомиться з рідною мовою. Колискова дає дитині перше уявлення про добро і зло, любов і ласку, позитивно впливаючи на психіку, сприяє формуванню гармонійної особистості. Вона розкриває перед маленькою людиною світ краси, голосом люблячої мами переливає в його душу віковічну мудрість народу. Психологи стверджують, що колискова пісня є найкращим засобом попередження стресів для вагітної мами й дитинки в утробі. Такий жанр пісні за темпом та ритмом якнайкраще відповідає природному врівноваженому станові психіки й диханню майбутньої мами.
По заявах медиків, колискові здатні служити профілактикою рухових і мовних розладів, а, крім того, вони благотворно впливають на дітей надмірно вразливих, нервових, а також тих, що пережили яку-небудь духовну травму чи стрес.
Щоразу, як слухаєш ці зворушливі прості мелодії, дивуєшся, скільки в них уміщено любові, добра, ніжності і ласки. Сон і Дрімота раз у раз приходять в «хатину теплесеньку», «де дитина малесенька»; пелехаті коти, гулі у червоних чоботях обов’язково заколисують дитя, а колиска у дитяти неодмінно чарівна, і вервечки шовковії, золотії бильця. Мати у пісні годує малюка смачною юшкою, кулешиком, яблучком і солодким молочком. А прийшовши з поля, приносить три квіточки: «одна буде сонлива, друга буде дрімлива, третя буде щаслива». Часто й сама Матір Божа допомагає неньці заколисати дитя, благословляючи його щастячком…
Якщо запитати в сучасної мами, для чого вона співає колискових, то, найпевніше, почуємо відповідь: «Щоб дитина швидше заснула». Упродовж багатьох років вчені теж вважали колискові суто побутовими піснями, які призначені для присипляння дітей. Однак глибше вивчення жанру, намагання з’ясувати генезу колискових, розширило наше уявлення про них.
То у чому ж полягає заспокійлива, присипляльна сила цих неповторних пісень, що саме спонукає дітей солодко засинати під тихе наспівування й легке похитування на руках чи в колисці?
Спираючись на дані психологів, колискову цілком справедливо можна зарахувати до кооперативної форми гіпнозу, під час якого використовуються як невербальні його елементи – дуже слабкі монотонні повторювані подразники (гойдання, специфічні мелодії), так і вербальні засоби – словесне умовляння, навіювання. Співаючи колискових і водночас погойдуючи дитину, мати поступово переводить її зі стану бадьорості у стан сну. В цей час мати виконує роль сугестора (навіювальника), оскільки «замовляє» свою дитину на добро, здоров’я, щастя у майбутньому.
Розмірковуючи над змістом та призначенням колискових пісень, не можна не помітити такої, на перший погляд нелогічності: їх співають маляті в той період його життя, коли воно не розуміє словесних текстів, і навпаки, коли дитина починає розуміти слова, колискових їй уже не співають. Але згадаймо те, про що йшлося вище: наспівуючи колискових, мати не тільки припрошує дитину до сну, але й водночас прикликає до неї усі земні блага й сама щиро вірить у те, про що співає. Хіба ж це не закладання «позитивної програми», не формування коду щасливої долі? Це справжні пісні-замовляння, яскраві зразки доброї вербальної магії.

Додано (07.03.2009, 21:22)
---------------------------------------------
Глибинний сенс і прагматичне призначення музичних замовлянь-навіювань криється у світоглядних уявленнях наших пращурів. Вони вірили, що світ розподіляється на «той» (його населяють душі померлих предків, які наділені надприродною силою і впливають на природу і людину; це всемогутні охоронці роду) і «цей», у якому живуть люди. Ці світи були взаємопов’язані. Людина споконвіку відчувала свою залежність від Вищих Небесних Сил і зверталася до них у складні й переломні моменти життя. Останні оформлювалися ритуалами, які вчені називають ритуалами переходів.
Народження, одруження і смерть – визначальні зміни в житті людини. Буття дитини від самого народження супроводжувалося цілим комплексом ритуальних дій. Традиційний світогляд – це синтез язичницьких уявлень і християнської віри, він був типовим зразком двовір’я. хрестини, родини, «зливки», вводини, «пострижини» - такі головні обряди життя перволітка. Колискових співали від народження дитини до року, 1,5 і для старших. Згідно з експедиційними опитуваннями, до 1 року спів був обов’язковий. Такий регламент легко пояснити, якщо розглядати його в системі згаданих «ритуалів переходу». Скажімо, річний (1рік) період потрібен був небіжчикам для переходу із профанного світу в сакральний. Ритуал «пострижи», що й досі здійснюється при досягненні дитиною віку 1 рік, символізував її «смерть», як «лімінальної істоти», що знаходиться між світами, закінчення перехідного періоду і включення до громади вже як повноцінного представника роду.
Згідно з традиційними віруваннями, життя дитини протягом першого року було важке: вважалося, що вона «відкрита» для всіх можливих небезпек. Як наслідок, з’явилася ціла система заборон, застережень і різноманітних оберегів.
Життя перволітка постійно оберігалося, захищалося, особливо ж його сон. Наші предки вважали сон «малою смертю», оскільки вірили, що під час сну душа залишає тіло і мандрує у країні мрій. Переляк, різке пробудження може призвести до того, що душа не повернеться у своє тіло. Час після заходу сонця й ніч були вкрай небезпечними, вважалися часом темних сил, їх активного впливу на людину (тим паче на маля), тому й мати вживала запобіжних заходів, щоб відвернути лихо. Адже злий дух міг забратися у рот сонній дитині і на немовля могли напасти «нічниці» (або «крикси») – тоді воно невгамовно кричатиме цілу ніч; дитину могли навіть підмінити («одмінок»). Система народних оберегів нічного сну дитини охоплювала обереги-предмети (сіль, часник, цибуля, ріжучі, колючі предмети тощо), обереги-дії (обкурювання хати, вивертання одягу. Із прийняттям і поширенням християнства їх доповнили запалювання свічки, що має горіти до третіх півнів, накладання хресного знамення на дитину й колиску, обов’язкова молитва). Одним з архаїчних і найефективніших охоронних засобів був оберіг-наспів.
Материнська любов, втілена у колисковій, здатна знешкодити недобрі впливи на дитину. Цієї сили мати щоразу просила, звертаючись до предків-охоронців роду. Кличні (висхідні терцеві) інтонації виразно прослуховуються у багатьох поліських колискових. На думку вчених, сам голос матері мав магічні властивості й здатен був обмежити простір від шкідливої «нечистої» сили, створюючи в радіусі звучання захисне коло. Не дивно, що більшість виконавиць співають колискових майже голосно, принаймні у відкритій грудній манері.
Отже, можна зробити висновок про те, що первинно функція колискових була магічно-утилітарною (відповідно до цього їх жанрова атрибуція визначається як ритуально-побутова). Утилітарність полягала в тому, що колискові були елементом щоденного життя дитини, магічність коренилася у вірі в охоронні властивості колискових, у те, що ці словесні обереги здатні захистити дитину від злих сил у небезпечний для неї (перехідний) період.
Поступове відживання язичницьких вірувань із часом призвело до забуття первинного контексту побутування колискових, тому не дивно, що сучасні мами й не здогадуються про їх глибинний магічно-захисний зміст. Наспівуючи своєму маляті «Котику сіренький», вони переливають свою любов дитяті, і дякують Богові за його найбільший і найцінніший дар жінці.
На жаль, сучасні мами, намагаючись бути «в темі» новітніх методик виховання, майже не знають народних колискових. А, між іншим, це неоціненний скарб, що дістався нам у спадок від предків. Так що, вкладаючи немовля спати, батькам слід не забувати заспівати йому пісню. Мелодія наповнить душу крихітки любов’ю та добром, захистить від хвороб та всіляких негараздів, подарує почуття щастя… І з маленької щасливої дитини обов’язково виросте щаслива людина.

Додано (18.06.2009, 20:44)
---------------------------------------------
А ось іще)))) для тих кому мало))) чекаю відгуків

Для гармонійного фізичного та емоційного розвитку малюка, для його гарного самопочуття, як повітря потрібен здоровий сон. Кожна мама знає, як іноді складно буває вкласти малюка спати і тут на допомогу приходить колискова.
Саме з маминої пісні, із маминого слова починається людина, починається її виховання. Звичайно, малятко, ще не все розуміє, але не варто обмежуючись простим „а-а-а”, адже мама – це перша людина, яка може показати дитині красу оточуючого світу, навчити її гармонії.
Колискова, не тільки допомагає дитині заспокоїтись та заснути, вона ще підвищує його розумові здібності, налаштовує на хвилю щастя, гарного настрою. Відкриває величезний світ природи, вчить любові до всього живого, до своїх рідних, рідного краю. Мамин голос, до якого дитина звикла ще в утробі, стає ніби то його власним внутрішнім голосом, даруючи почуття впевненості та захищеності. Він неголосно та ніжно кличе в дім сон та дрімоту, зичить дитині здоров’я.
Материнська колискова — це саме той оберіг, який захищає від усього лихого. Наші прадіди вірили, що від „вроків” та дитячого плачу, найкращі ліки – це колискові, що нагадують магічні молитви.
Психологи, вважають, що час перед сном, найважливіший в процесі виховання, все почуте перед сном має для дитини особливе значення. Людина, яка вкладає спати, має найбільший авторитет у дитини. В маминих піснях, стільки позитиву, частинка її серця, ніякі записи не можуть відтворити, душевного тепла та того дива, коли поєднуються ніжні слова та проста мелодія, зникають сльози на щічках та приходять солодкі сни.
На жаль, сучасні мами, намагаючись бути «в темі» новітніх методик виховання, майже не знають народних колискови. А, між іншим, це неоціненний скарб, що дістався нам у спадок від предків. Так що, вкладаючи немовля спати, не забувайте заспівати йому пісню. Мелодія наповнить душу крихітки любов’ю та добром, захистить від хвороб та всіляких негараздів, подарує почуття щастя… І з маленької щасливої дитини обов’язково виросте щаслива людина.

Вікторія Вайвала.
За матеріалами журналу "Здорово"